Найстрашніша пандемія трапилася в Україні не в 2020-му році, і це не коронавірус. В 2019-му році Україну накрило штучно спровокованим загостренням вірусу совковості. На тлі притаманних цьому вірусу симптомів – містечковій заздрості; жадібності; обивательській ненависті до успішних людей; відсутності логічного та критичного мислення; байдужості (“какая разніца!”); відсутності розуміння того, як працюють та за що відповідають певні державні інституції; нерозуміння політики та геополітики, а натомість сприйманню їх на містечковому, “диванному” рівні – перемогли нікчемність та посередність. Наслідки цієї пандемії вся країна зараз відхаркує кров’ю.
Нижче – добірка моїх дописів по темі, з Facebook, які я об’єдную у окремий матеріал в рамках мого рішення публікуватись виключно на власному сайті.
16 травня 2019 р.
Мені насрать, що інав-гав-гав-вагін-кенгурація відбудеться 20-го о 10-00. Отоє те ніколи не буде моїм Президентом. Для мене воно – Гідрант. Не Гарант, і не Президент. Воно шуткувало з Томосу, з мого Томосу; ображало мою Україну; тарабанило х…м по роялю, вважаючи, що той гопніковський жарт – смішний. Отже, всім тим воно дало мені право не поважати його. Гідрант, воно і є Гідрант.
17 травня 2019 р.
Тільки шо. Яготин, два діди біля магазину. Обговорюють. Хто гірший – Янукович чи Порошенко? Їхнє мірило життя – ціна кубометра газу, ціна буханки хліба та палки ковбаси. Поза межами цих основних цінностей нічого іншого, вартого уваги, немає. Тому переміг Янукович. Бо він же ж до пенсій надбавки давав. А те, що робить Петро Олексійович Порошенко для кубометрово-ковбасних незрозуміло. Жрать, срать… Як шкода, що для більшості всесвіт обмежено цими двома словами!
19 травня 2019 р.
Ще раз: завтра я не дивитимусь отой шабаш в Києві. Я за отоє не голосував. Отоє – не моє. То є зезидент та Гідрант вати і совків. Для мене країна на п’ять років заглиблюється у ватне мордорське середньовіччя. І головне для мене – вижити самому та підтримати близьких та друзів, що для мене майже одне і те саме. Десь так. Вважайте це моїм маніфестом.
А поки передивлюсь, напевне, “Володаря кілець”, бо шось актуально…
20 травня 2019 р.
Тільки-но забанив ще одне 73-відсоткове. В школі за однією партою сиділи. Залишив мені під подякою Президенту Порошенко матюки та взивання до нашої, порохоботської совісті. Коменти потер, чувак в бані. Бо принцип “таких друзєй за … і в музей” в мене працює чотко. Дякувати Богу, в мене є рідні та друзі – однодумці. Ті, в кому я маю впевненість, що не зрадять. Все інше – від лукавого.
27 травня 2019 р.
Люди просяться до мене в друзі. Це добре. Але є одне “але”. Я людина самодостатня, мені не бракує спілкування. Отже, мене цікавить не кількість, а якість. Все, що мене оточує, у тому числі і люди, мають відповідати моєму світоглядові та моїм стандартам. До чого це я? Тільки-но вичистив чергову купу ЗЕленого сміття зі своїх френдів. Бо відомий принцип “такіх друзєй … сдай в музєй” в мене діє чотко. Зона власного комфорту в мене має на увазі відсутність поглядів та думок тих, кого я відношу до паразитів. Мнєніє “с той сторони” мене не цікавить. Так шо, вибачайте. Я – Порохобот, пишаюсь цим. Вважаю, що за часів Порошенка країна пройшла і зробила більше, ніж з початку своєї Незалежності. Хто думає інакше – вам в моєму просторі буде некомфортно. І закінчиться все баном. От же, не лізьте, а хто проліз – видаліться самі. Нехай щастить!
29 травня 2019 р.
Президент – блазень, в політику зібрались Вакарчук, Оля Полякова та Вінник. В мене одне питання: куди поїхав цирк, і навіщо він залишив своїх артистів? А коли серйозно… Буде весело! Можливо не буде шо жерти, але то нічого, обхохочемося!
8 червня 2019 р.
За останні дві доби загинули наші хлопці. Чимало поранено. Але в урода, того, який “президент” – все добре. Він тусить на природі, з посмішкою на огидному хавальнику. Вчора по ТБ промайнуло його якесь звернення. Можливо там десь і було про загиблих бійців, але я того не почув, не дививсь це його хрипіння повністю. Проте було про ВР, яка не влаштовує цього беніного кловуна. Це було своєчасно та доречно на фоні загибелі бійців? Ні, це не Порошенко, який звертавсь до нації з будь-якого загострення на передовій. Це – малорос-совок, лідер та обличчя 73 відсотків таких же малоросів та совків.
11 червня 2019 р.
«Патріарх Філарет: Епіфаній – помилка моя велика, але не головна…»
– Яке враження склав на вас Володимир Зеленський?
Патріарх Філарет: Енергійний. І знає, що потрібно Україні. Я сподіваюся, що йому вдасться змінити країну на краще.
Під заборону і у затвор на спокій. Негайно! При цьому я дуже сподіваюсь, що вся та маячня, що є в інтерв’ю – плід маразму, марнославства та гордині. Бо якщо це говорилось у тверезому умі та здоровій пам’яті, то виходить, що ніяка автокефалія митрополиту Філарету і не була потрібна. Потрібно лише власне верховенство, щоб у куколі за будь-яку ціну… Сумно…
14 липня 2019 р.
Немає сенсу робити революції та намагатись щось змінювати на краще доти, поки більшості це не потрібно. Поки вершина мрій більшості – халявна комуналка та дешева ковбаса, Революції Гідності будуть завершуватися реваншами мерзості. Ми намагаємось переконати мух не їсти гімна. Але то в них природне, генетичне. Мух не переконують, не селять разом з бджолами, мух знищують. У нашому випадку тре чекати, коли кількість дарвінів скоротиться настільки, що б можна було щось міняти. А поки – жрать, ржать, срать. Нам, на жаль, з цим жити. А ще з усвідомленням того, що України немає. Є “маларосія” – по більшості народонаселення.
16 липня 2019 р.
Щиро вітаю з цим знайомих підприємців, які через ProZorro отримували тендери, але яким погано було при Порошенко. Зараз буде добре! Ні Порошенка, ні ProZorro, ні тендерів. Буде, як при Овочі – все для своїх.
Коментар з 2023 р. Вже не пам’ятаю, у чому там справа була – посилання на статтю, прикріплену до допису вже немає. Схоже, що вже тоді зелена влада почала ставити палки у колеса системі, яка стояла на заваді великому крадівництву.
21 липня 2019 р.
України немає. Тепер офіційно. Є “Маларосія”. Є її населення: совки-малороси, ватніки-малороси та просто ватна наволоч. І є 25% українців, нащадкі вцілілих в імперсько-радянському пеклі. Вони намагались щось зробити. Будували країну, виборювали її на Майданах, гинули за неї на фронті. Як з’ясувалося – марно. Пострадянське населення достойне тільки одного – виздихнути, звільнити від себе планету Земля. Вони це довели. Сподіваюсь, так і буде. Кожен має платити по своїх рахунках. Мені нікого з них особисто не шкода, я вже ніколи не побачу Україну наших мрій. Нехай видовище погибелі совків буде мені відшкодуванням за це.
Я Українець! Пишаюсь цим! Є і буду Українцем але тепер у своєму колі та у власній реальності. Шо ж, коли України реальної немає? Сумно…
Слава Україні! Героям Слава!
22 липня 2019 р.
Мене дивують у стрічці запитання типу “Як Медведчук набрав 11%?”, “Як Шарій набрав…”, “Як ви будете дивитись в очі загиблими захисникам України?” та інші. Люди, ви дурні? Нормально будуть дивитися, бо наші захисники – їм люті вороги. І голосували свідомо, ненавидячи Україну та мріючи про рашку на цій території. Ви, люди, як тільки но прокинулись! В країні реально такий відсоток відвертих ворогів. Які мріють про патріотів та захисників, розвішаних х…лом по стовпах. “Таков печальный итог…” ©.
31 березня 2020 р.
Що до участі ЄС у прийнятті земельних законів. За час свого правління, Петро Порошенко довів мені, що все, що він робе – має сенс та користь. Навіть як що здається інакше. Тому прошу зачекати, не сіяти паніку та не вподоблятись совкам, що чекають миттєвої ковбаси по 2.20.
Я однозначно проти ринку землі, коли це пропонує Зе. Коли ринок землі підтримує Порошенко, це означає, що я, скоріш за все, не все до кінця розумію. Моє безпечне, сите та стабільне життя за часів Порошенка – основа моєї йому довіри.
Агресивно-негативних буду банити. Вислови типу “Порох гандон” я в своїй стрічці бачити не бажаю.
Можливо, написано жорстко та емоційно. Але всі ми, 25%, ще тоді знали, чим цей реваншистський шабаш обернеться для країни. Ми не помилилися. Ні у своєму виборі, ні в розумінні того, чим цей реванш закінчиться…