Потужна незламність або залізна потужність

[Xvost]

Нинішнє керівництво УЗ - це тупикова гілка розвитку УЗ.

В цьому вся незламна, залізна потужність УЗшних менеджерів. Взяти електропоїзд, який краще пристосований саме для приміського руху, заварити середні двері аби поставити там снекові автомати та передати на гіршу філію.

Замість того, аби підняти через КЕВРЗ якійсь корч ЕР9М з Борщагівки, переобладнати при КРП у епк, замість снекової херні зробити вагон-бар з чаєм, кавою, напоями, пивом, канапками, фаст-фудом для розігріву (піца, хот-доги, бургери, паніні).

Але ж - ні, вперто вигадують велосипед з квадратними колесами. «Вперше на борту регіонального поїзда можна буде придбати напої та снеки». Вперше?! Ви це серйозно?! Ну, бляха муха, було ж вже до вас:

   

Чому не визнати, що рішення для регіоналок було вдалим та просто відновити те, що вже було реалізовано?

Це як з вагонами-ресторанами. Спочатку знищили, тепер пропихають меню від якогось Клопотенка. А вагон-ресторан мав би аншлаг, особливо на фронтових напрямках.

Ми все знищимо, потім вигадаємо знов, але у гіршому виконанні, та подамо вам як потужну потужність.

А ось і цілком правильне та логічне запитання до УЗ під її дописом у FB та відповідь УЗ рівня малолітнього шпротера:



Боже, поверни до керівництва УЗ залізничників замість потужних менеджерів!

[LRT]

Боже, поверни до керівництва УЗ залізничників

Саме так, бо чим далі, тим більше флешбеків на початок нульвих, коли більшість заводів, підприємств що пережили 90-ті банкрутували та перетворювалися в кращому випадку на "заброшки", в гіршому - на пустирі.
Я не кажу що УЗ чекає те саме, але все більше з одного боку мрії "може й це оживе", або інші мрії про розвиток нових напрямків та залізниці в цілому з підняттям з трупного ряду більш мешн цілого рухомого складу та закупівлею/випуском нового перетворються на "хоча б це не зламали/знищили". А з іншого боку УЗ видає малосерійні проєкти, які працюють тут та зараз, але не мають ніякої перспективи. Навіть сезонної.
Електричка "Харків - Дніпро", точніше, її повернення/відновлення через багато років - це дуже добре. А ось подібні "викидиші" як у пості вище - це ті самі "малосерійні" проєкти.

Особисто моє бачення залізничного руху - це розділення на класовість. Тобто:
1. ПДС люкс (поїзда в основному з новими СВшками та найвищою по залізниці ціною квитка). Їдеш як цар, але і ціна кусається. Ціна наприклад від 1500 до 3000 грн (в залежності від відстані та опцій)
2. ПДС звичайний (звичайне купе з середніми цінами). Ціна за аналогією десь від 400 до 1500 грн.
3. ПДС економ (плацкарт/сидячка, дорожче приміського, але значно дешевше купе). Ціна від 150 до 400 грн
4. Міжміські. Наприклад як вище наведений Харків - Дніпро. Це клас для тих кому як кажуть "аби доїхати" або "студент стайл". Дешево та сердито. Ціни до 200 грн, в залежності від відстані та кількості зупинок.

Пункти 1-3 можуть (скоріше - повинні) співіснувати в одному потягу.
В такому варіанті попит буде значно вищім і пріоритет люди будуть саме залізниці у суперечці залізниці з іншими видами транспорту, бо зараз (та й до повномасштабної теж так само) в деяких випадках в тебе тупо не має вибіру: або їдеш відносно дешево, але з пересадками, що зовсім не комфортно, або повинен платити як за таксі, бо у потрібному тобі № потяга лише СВ та купе. Та й це відсіє челноків від звичайних пасажирів та прибере конфлікти через дискомфорт від об'єму багажу челноків.
Наприклад я якщо їду кудись на один день, або максимум на півтора задля того щоб пофоткати щось цікавеньке з транспорту або архітектури — явно не буду брати СВ і пошукаю щось "дешево та сердито", бо більші трати на подорож не мають сенсу.

Та взагалі УЗ повинна орієнтуватися на попит не в контексті - чим більший попит, тим більше знищується дешевий сегмент перевозок, а навпаки - якщо навіть СВшки їдуть забиті (і це при цінах на них!) то явно кількість бажаючих більша за пропозицію. Значно більша.
Наприклад я сидячку до Києва у 2019 ледь встиг вихопити і то, за більше ніж тиждень, бо купити квиток дешевше дешевше 200 грн за декілька днів фізично не можливо було. Та й сидячка на якій я їхав була за кількістю пасажирів більш схожа на приміський потяг типу "електрички", ніж на звичайну міжміську сидячку, бо було багато стоячих пасажирів. Причому 775 потяг йшов не такий вже й великий за довжиною. Десь 6 вагонів (вже забув скільки точно). Невже не було можливості ще додати хоча б декілька (2-4) вагонів щоб не робити з регіонального поїзду буквально метро у час пік? Не повірю, що не було. Але це за приблизно 150 грн ще терпимо. Але якщо подібне було би за ціною у 500+ я би у наступний раз віддав перевагу будь якому більш комфортному подорожуванню за ті ж самі гроші.

До того ж чим далі тим більш перекошеність іде на напрямки "Київ - _місто_нейм_". І це бісить, бо якщо наприклад до повномаштабної ти хотів з'їздити до Маріуполя - тобі треба було або ловити відфонарний графік потяга, який ходив через день, але не стопроцентно, бо були випадки коли його без усіляких відмін просто не було, або шукати об'їзні через той самий Київ з пересадкою. Та ж сама історія з туристичним напрямком до Гайворону. Все через Київ, наче інших регіонів не існує. Ніколи не повірю, що складно зробити з кожного областного центру хоча б основні напрямки у ключові міста інших регіонів, щоб якщо людина захотіла кудись з'їздити, то їй не потрібно було б робити крюк через пів країни. Бо з того ж Харкова без проблем можна дістатися тільки до Дніпра, Києва, Львова, ІФ (якщо не помиляюся), та Одеси. Все. Приміський не враховуємо. Усі інші дуже цікаві з туристичної точки зору місця (Гайворон як приклад) - або через Київ пересадкою, або купою пересадок на приміському русі. Хочеш до Чернігова - через Київ. Хочеш до Черкас - через Київ. Хочеш до Запоріжжя - теж після відміни міжміського аналога "Харків - Дніпро" тільки через Київ, бо через Дніпро з пересадкою. Причому дивує, що діеякі "горизонтальні", тобто схід-захід , потяги є, а ось "вертикальних" (тобто північ-південь) - навіть до повномаштабки майже не було з Харкова, не рахуючи Одесу та Дніпро (і то, останній у вигляді 795 НЯП, здох десь після 2017 року спочатку скукожившись до 6 вагонів, потім до 4, потім до 3).

Ще й бонусом розклади деяких потягів дуже дивно складені. Або під нього потрібно підлаштовуватись, бо він ходить не кожен день (або взагалі по окремим дням), або з нього неможливо далі кудись пересісти й ти "застрягаєш" на пересадці. Нехай мені це "застрягання" не дуже заважає, бо можна полазити по місту, щось пофоткати, або подрімати у залі очікування, а ось ті хто їдуть з купою вантажу - тим це не дуже приємно. Та й взагалі, останній час (десь з 2016 року), залізниця та туристичність стають все більш далекими поняттями.
Та й комфорт такий собі, коли тебе за ніч провідник 3-4 рази будить щоб повторно перевірити квитки. Не тому що до тебе є питання, а тому що є нові пасажири і він замість індивідуальної перевірки будить (буквально, тобто фізично, а не галасом) тупо всіх. А коли при вже перевіреному повному купе зі сплячими людьми закриваєш двері на штатний замок щоб все ж таки виспатися - на тебе гарчать, що не можна ні в якому разі на нього закриватися (а навіщо вони тоді там?). І це далеко не єдиний випадок коли тупо не дають спати у нічному потягу, коли їхати більше 4 годин.