Закритий роз'їзд Солоний

[pabel]

Закритий роз'їзд Солоний знаходиться поблизу села Жовте Покровської ОТГ Донецької області. Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття місця в районі недіючого зупинного пункту Солоний вважалися вугленосними. У 80-х – на початку 90-х років ХІХ століття тут діяла кустарна вуглекопальня Бахірева, а на початку ХХ століття Жовтянське анонімне товариство закладало тут потужний вугільний рудник «Солевий». Однак на момент початку будівництва залізниці Рутченкове – Гришине (Покровськ) вуглевидобутку в даному районі не було. Роз'їзд Солоний будували з міркувань безпеки руху означеною одноколійною залізницею, можливо – для вуглевидобутку в перспективі. Справа в тому, що в 1923 році при станції Гришине числилася копальня Бахірева.

Назва закритого роз'їзду Солоний походить від річки Солона, яку залізниця Рутченкове – Покровськ перетинає неподалік від полустанку. Обслуговував зупинний пункт село Жовте, яке до революційних подій 1917-1921 років належало землевласникам Бахіревим. За переказами старожилів села Жовте, при будівництві залізниці Рутченкове – Гришине прямої необхідності в роз'їзді Солоний не було, однак поміщик С.Бахірев наполіг на відкритті роздільного пункту на своїх землях. В тупику по роз'їзді, начебто, відстоювався класний пасажирський вагон, який використовував С.Бахірев для поїздок в Гришине і Юзове (Донецьк). Для більш далеких мандрівок для землевласника були готові вагони, які відстоювалися по станції Гришине.

Так говориться в народних переказах. А що було насправді? Достеменно відомо, що під час будівництва залізниці Рутченкове – Гришине начальник 3-ї дистанції будівництва Н.Новіков проживав у маєтку С.Бахірева в Жовтому. Солоний – один із перших роздільних пунктів залізниці Рутченкове – Гришине, наявний у тарифних збірниках залізниць Російської імперії з весни 1915 року, і це означає, що даний роздільний пункт був у проекті залізниці Рутченкове – Гришине з 1913-1914 років. Скоріш за все, розповіді про самодурство С.Бахірева при будівництві залізниці Рутченкове – Гришине є перебільшенням, однак поміщик напевно був зацікавленим у будівництві станції поблизу його маєтку, і навіть надав його частину для потреб будівельників залізниці. В 1915 році було відкрито тимчасове сполучення на дільниці Гришине – Селидівка, а в 1917 році – регулярне сполучення від Гришиного до станції Рутченкове. По роз'їзді Солоний було відкрито пасажирську зупинку товаро-пасажирського потягу Гришине – Рутченкове, маршрут прямування якого згодом подовжили до станції Юзове (Донецьк), - навряд чи під потреби одного С.Бахірева.

Після 1920 року Солоний – закритий роз'їзд, який починаючи з 1925 року використовувався в якості зупинки пасажирсько-товарного потягу Гришине – Сталіне (Донецьк) для потреб залізничників. Згодом його відкрили і для пасажирів. З 50-х років ХХ століття Солоний – зупинний пункт приміських потягів Красноармійське (Покровськ) – Курахівка і місцевих пасажирських потягів Красноармійське – Ясинувата. З 60-х років тут починається курсування приміських дизель-потягів Іловайського моторвагонного депо, з 70-х – Попаснянського моторвагонного депо. Дизель-потяги і стали тим останнім видом громадського транспорту, який існував у селі Жовте: їх було скасовано в 2014 році у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.