Закрита станція Гострий

[pabel]

Закрита станція Гострий знаходиться в 26 км від станції Рутченкове в мальовничій місцевості. Будівництво роз'їзду на 24-й версті залізничної лінії Рутченкове – Гришине (Покровськ) було дозволене навесні 1915 року, у зв'язку із чим було збільшено будівельну вартість цієї залізниці. Роз'їзд передбачався як пункт примикання під'їзних колій і ґрунтових шляхів від шахт Костянтинівсько-Карпівського рудника на лівому березі річки Вовча, розташованих неподалік. Назва закритої станції походить від кургану, який знаходиться в 2,5 км від колишньої станції – могила Гостра.

Народні перекази пов'язують історію найменування роз'їзду із гострою суперечкою з питання доцільності спорудження цього роздільного пункту, яка мала місце в 1911-1915 роках. Першими проектами залізниці в напрямі Рутченкове – Гришине передбачалося проходження останньої від Красногорівки в напрямі Курахівки із мостовим переходом річки Вовча в незручному місці зі складним подовжнім профілем колії, великою кількістю насипів – виїмок тощо. Однак цей варіант давав суттєве скорочення загальної протяжності колій в означеному напрямі. Промисловці В. і К. Карпови наполягали на необхідності будівництва залізничної лінії через район сучасного роздільного пункту Гострий із мостовим переходом в напрямі Курахівки. В результаті було прийняте «соломонове рішення»: залізницю побудували через район Гострого, однак мостовий перехід через Вовчу спорудили в районі села Іллінка, оскільки умови в тому напрямі були куди сприятливішими, ніж у напрямі Курахівки. Зазначена вище дискусія, скоріше за все, мала місце, і дійсно могла бути гострою, однак суттєво на ситуацію із будівництвом лінії Рутченкове – Гришине не впливала. Роздільні пункти в Російській імперії не називали на честь якихось малозначимих подій місцевого характеру.

Тимчасове сполучення на дільниці Рутченкове – Роя відкрилося наприкінці 1915 року. В гірничому управлінні південної Росії роз'їзд Гострий як пункт примикання під'їзних шляхів Костянтинівсько-Карпівських копалень позначався, починаючи з 1915 року. Однак до кінця 1916 року даний роздільний пункт у тарифних збірниках залізниць Російської імперії не фігурує. Саме наприкінці 1916 року було відкрито тимчасове сполучення Рутченкове – Гришине.

З початку 1917 року від Рутченкового до Гришиного відкривається регулярне товарне і пасажирське сполучення, і роз'їзд Гострий стає зупинкою товаро-пасажирського потягу Гришине – Рутченкове, маршрут прямування якого в 1918 році було встановлено у сполученні Гришине – Юзове (Донецьк).

В 1920 році роз'їзд Гострий було закрито, там залишався лише сторож. Однак для потреб залізничників зупинка потягів пасажирського і непасажирського сполучення могла функціонувати. Із відкриттям зупинки по Гострому, тот з'явився квитковий касир. В 1929 році Гострий – нетарифний пункт, який забезпечує товарні та пасажирські операції в місцевому сполученні. Він фігурує в службовому розкладі пасажирсько-товарного потягу Гришине – Сталіне (Донецьк) на 1930 рік як пасажирська зупинка.

В районі роз'їзду Гострий в 1924 році були відкриті джерела мінеральної води. «Вода з джерел при роз'їзді Гострий має проносні властивості. Було проведене пробне газування (насичення вуглекислотою) цих вод, які потім були застосовані при лікуванні залізничників. Результати вийшли цілком задовільними. Медсануправління передбачає організувати масове газування вод названих джерел і вживати їх при лікуванні транспортників».

Після Другої Світової війни Гострий – об'єкт «Курахівгресбуду», - організації продовження будівництва теплової електростанції в районі Курахівки. Пізніше від станції було прокладено під'їзні колії до шахт № 1-2 «Гострий» і «Гнилушанська». На місці останньої шахти по завершенні її експлуатації було облаштовано виправну колонію. Наприкінці 80-х років станція Гострий стала знімальним майданчиком: тут режисер В.Хотиненко знімав фільм-фентезі «Дзеркало для героя» зі сценами життя шахтарів другої половини 40-х - початку 50-х років.
Колії, як і сама станція, на даний час є демонтованими. Віконні та дверні пройоми пасажирської будівлі станції Гострий закладено цеглою. Будь-яка перспектива відновлення станції, - бодай у якості зупинки приміського потягу, - до завершення новітньої Російсько-Української війни вважається відсутньою.