Донецьк-Північний + Кварцитний

[pabel]

Станція ДОНЕЦЬК-ПІВНІЧНИЙ відома з другої декади ХХ століття як роз'їзд 66-ї версти, з 1932 року – роз'їзд 71 км, а з 1971 року – зі своєю сучасною назвою. Менш ніж в 1 км від колії в ХІХ – на початку ХХ століття працював згаданий вище Олександрівський вугільний рудник, який до 1918 року змінив багатьох господарів. В перші роки радянської влади тут був кар'єр, де видобували щебінь для баласту на залізниці. Станом на 1930 рік, по роз'їзді вже зупинялися поїзди пасажирського сполучення Маріуполь – Полоцьк, Маріуполь – Москва і Сталіне – Орша.

В 60-х – 70-х роках в районі вказаної станції було споруджено ремонтно-екіпірувальне депо Донецької залізниці. По станції примкнули під'їзні колії шахти «Гілка-Глибока» (зараз – ім.О.Засядька). Саме тут до 2014 року формувалися поїзди, станцією відправлення яких були Донецьк і Ясинувата.

Зупинний пункт КВАРЦИТНИЙ – нині закритий обгінний блок-пост № 96, і його було відкрито на початку ХХ століття як непасажирський пункт Катерининської залізниці. В середині 30-х років ХХ століття тут було облаштовано обгінний пункт. На окремих картах Генштабу, а також планах міста Сталіне (Донецьк) 30-х – 50-х років в цьому місці було позначено безіменний роз'їзд, однак по ліній Міністерства шляхів сполучення СРСР даний роздільний пункт роз'їздом ніколи не був. Справа в тому, що в районі обгінного блок-посту було облаштовано навантажувальний тупик, від якого в західному напрямі відходили протяжні вузькоколійні залізниці в напрямі сучасного селища Грабарі (в межах міста Донецьк) до кварцитних кар'єрів. Звідси – і назва зупинного пункту поїздів пасажирського сполучення, який виник тут у 50-х роках ХХ століття, - пост Кварцитний.

Кварц у т.зв. «Юзівському гірничому окрузі» почали видобувати ще до революції: станом на 1914 рік, тут було видобуто 220 тис. пудів (3,6 тис. т) цього мінералу в кар'єрах Ярхо і Брегмана. А «грабар» – давня робоча низькооплочувана професія, - робітники в кар'єрі вручну видобували корисні копалини і вантажили їх на гужовий або рейковий транспорт.

Станом на 1959 рік, по посту Кварцитний робили зупинку пасажирські місцеві потяги Ясинувата – Красноармійське (Покровськ), Ясинувата – Маріуполь – Слов'янськ під час руху в обох напрямках, а також потяги дале-кого сполучення Ясинувата – Сімферополь під час руху в напрямі Криму. Із впровадженням приміського сполучення в секторі Донецьк, а також електросекцій типу СР та дизель-потягів типу Д для цих цілей, Кварцитний став зупинним пунктом для виключно приміських потягів.

На карті американського генштабу 50-х років ХХ століття на місці сучасного зупинного пункту Кварцитний взагалі позначена станція Угольпуть (від поєднання російськомовного варіанту вимови слів «вугілля» і «колія»). Даний топонім історично позначав а) промислову залізничну станцію в околицях станції Донецьк, куди стікалося вугілля з низки шахт західної частини сучасного Донецька, і б) систему дільниць промислових залізниць, що єднали окремі шахти та об'єкти «Донвугілля» в західній частині сучасного Донецька. Ймовірно, саме відсилання до колій системи «Угольпуть» і зазначено на згаданій карті американського генштабу.

В 50-ті роки ХХ століття пост Кварцитний мав досить потужний (як для безіменного роз'їзду) колійний розвиток, схожий на станційний. Окрім згаданої вище стрілки до пункту перевантаження з вузької колії на широку, по Кварцитному були стрілки до промислових колій системи «Угольпуть» в районі шахти «Куйбишівська».

Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття стрілок між загальномережевими і промисловими залізницями по Кварцитному не залишилося. Зберіглася лише одна стрілка на коліях системи «Угольпуть»: від основної колії перегону Угольпуть – Східна (район станції Рутченкове) тут відгалужувалася не-протяжна тупикова гілка до шахти «Куйбишівська». Стрілку переводили машиністи вантажних потягів ручним ключем. В 2012 році всі промислові колії системи «Угольпуть» між станціями Східна й Угольпуть, в тому числі – відгалуження на шахту «Куйбишівська», були демонтовані.