Станція Доля

[pabel]

Станція Доля була відкрита в 1898-1899 роках як роз'їзд Катерининської залізниці в місці примикання до Маріупольської гілки Мушкетовського, або ж т.зв. «Богодухівського ходу», - одноколійки Ясинувата – Мушкетове – Доля. Отже це вузловий пункт, який поєднує Маріупольський, Донецький і Мушкетовський напрями. Походження назви станції невідоме, скоріш за все було прийнято милозвучну назву. При станції до 1917 року було відкрито вугільні рудники Ауербаха (на відстані 1 верста від полустанку) та Олексіївського гірничопромислового товариства (район села Олександрівка, колишнє Кремінне, від роз'їзду Доля – вузькоколійка).

Стосовно Мушкетовського ходу, серед інженерів залізничного транспорту розповсюджена наступна байка. Одна студентка транспортного вишу, начебто, виконувала дипломний проект на тему із обґрунтування економічної доцільності залізниці Доля – Ларине, і встановила, що жодного економічного зиску від неї немає. Справа в тому, що цей напрям представляє собою стратегічний обхід станції Донецьк, і є збитковим для залізниці й держави. Прийшла до викладача уся в сльозах, - по темі досліджень в рамках дипломної роботи отриманий негативний результат. А той сказав, що все нормально, - будемо захищати диплом із обґрунтування економічної недоцільності даного ходу.

З 2014 року все змінилося з ніг на голову, оскільки станція Доля й околиці знаходяться в руках проросійських бойовиків, і через неї здійснюються перевезення вантажів в напрямі Рутченкове / Оленівка – Доля – Ларине – Іловайськ/Ясинувата (і у зворотному напрямі), оскільки ватажки бойовиків вважають, що станція Донецьк, що на головному ході, знаходиться практично під вогневим контролем Збройних Сил України. Насправді ж, у 2014-2022 роках Збройні Сили України тримали під прицілом залізничну дільницю Донецьк – Ясинувата, але не станцію Донецьк, звідки в 2019 році пустили приміський потяг на Долю, Оленівку (бої в районі Авдіївки досі не дають змоги російській армії почуватися на означеному відтинку спокійно).

В 1899 році в управлінні Катерининської залізниці розроблено проект лінії, яка мала би обслуговувати поклади вугілля у Гришинському вугленосному районі. Серед потенційних пунктів примикання цієї залізниці до Маріупольської гілки розглядалися станції Руднична (Рутченкове), Мандрикине або роз'їзд Доля, до головного ходу Катерининської залізниці на Катеринослав (Дніпро) – по станціях Гришине (Покровськ), Желанна або по проектованому роз'їзді Журавка (через кілька років після означених клопотань там було відкрито блок-пост Катерининської залізниці № 10). З урахуванням можливості заходження або не-заходження проектованої залізниці до села Сонцівка (більш відомого як «мала батьківщина» композитора Сергія Прокоф'єва) проект налічував 1,5 десятки варіантів трасування даної залізниці. Були портібні додаткові дослідження за проектом. Лише в 1913 році було визначено раціональну трасу цієї залізничної лініі із примиканням її по станціях Рутченкове і Гришине Катерининської залізниці. Проблеми із пропускною здатністю Мушкетівського напряму теж спонукали шукати способів їх вирішення. В 1918 році на низовому рівні розглядалася можливість будівництва залізниці Олександрівськ – Мушкетове.