Станція Ясинувата-Пасажирська

[pabel]

Станція ЯСИНУВАТА відкрита в 1872 році як корінний пункт Костянтинівської залізниці (гілка Костянтинівка – Оленівка, подовжена в 1882 році до Маріуполя). Свою назву станція успадкувала від села, розташованого в 3 верстах від станції, що «тонуло в зелені, в ясені». За першою (в порядку перечислення) версією саме це і надало назву селу, а потім і станції. За другою версією, яку озвучують на російських і сепаратистських ресурсах, походження топонімів «Ясинувата» і «Скотувата» (сусідній із Ясинуватою населений пункт) пов'язане із таким собі Ватаєм, який на місці сучасної Скотуватої тримав свою худобу («скот-у-Ватая»). А на місці сучасної Ясинуватої, начебто, поселився його син («я – син-Ватая»).

Ясинувата – це давні козацькі місця, оскільки в часи Запорізької Січі тут існував козацький зимівник (орієнтовно – 1690 рік), - одне із найбільших поселень Кальміуської паланки. Тут в середині XVIII століття у великих кількостях мешкали характерники й гайдамаки (тобто, «руським миром» тут і не пахло), і на місці якого виникло згадане вище село. Про характерників, їхнє походження і їхні таємні знання та непрості взаємовідносини із «простими» козаками сказано немало. Характерником вважали героя українського епосу – легендарного козака Мамая, який, за однією із вельми сміливих версій, є нащадком монголо-татарського темника Мамая. Крім того, характерництво деякі дослідники приписують відомому козацькому ватажку Івану Сірко.

В 1879 році по Ясинуватій примкнула Донецька кам'яновугільна залізниця (гілка на Хацепетівку, сучасний Вуглегірськ), а в 1884 році – Катерининська залізниця, яка поєднала Донецький вугільний і Криворізький залізорудний басейни. В 1888 році Катерининська залізниця облаштувала по Ясинуватському залізничному вузлі Богодухівську (Мушкетовську) гілку, подовживши останню в 1899 році до роз'їзду Доля, що на напрямі Ясинувата – Маріуполь.

Так до визвольних змагань 1917-1921 років у загальних контурах і сформувався Ясинуватський залізничний вузол. Однак напрямів («променів»), які утворюють Ясинуватський вузол, могло бути й більше. У 1908 році розпочалася робота над проектом Домбровсько-Донецької залізниці, перша редакція якого передбачала будівництво найкоротшої залізниці на Рівне – Кельце від станцій Ясинувата або Авдіївка. Однак складнощі, які виникали при переході траси залізниці через долину річки Вовчої, при підході до річки Самара, а також інші причини змусили скоротити залізницю, і проектувати її між роз'їздом Кирпичеве і містом Рівне. Клопотання мешканців сіл на північний захід від станції Гришине (Покровськ) також змусили частково змінити трасування проектованої магістралі, - тепер залізниця мала проходити між станціями Гришине і Рівне. Дана залізниця будувалася і в царські, і в радянські часи, але так і залишилася недобудованою. Діючі дільниці: Покровськ – Новомосковськ, Золотоноша – Ляплава тощо.

В 1884 році стала до ладу залізнична гілка Ясинувата – Калинове (Макіївські заводи) – Харцизьк, яка поряд із Богодухівською гілкою стала давати станції левову частку вантажів. Найбільші вантажовідправники станції Ясинувата по цій гілці в 1917 році: кам'яновугільні копальні та заводи товариства «Російський Гірничий та Металургійний Уніон» - 6 тис. вагонів на місяць, копальні Курбатова – 1,8 тис. вагонів на місяць, хімічний завод Тетта – 650 вагонів на місяць, два парових млини – до 500 вагонів на місяць. У деяких дореволюційних джерелах цей відтинок названо «Російсько-Донецькою залізницею». Гілкою Ясинувата – Калинове існував пасажирський рух у місцевому (приміському) сполученні до промзони Макіївки ще за царських часів; імовірно, його зберегли і в перші роки радянської влади. Дана гілка фігурує в «окупаційному» розкладі поїздів пасажирського сполучення на серпень 1942 року.

В 1899-1900 господарському році по станції Ясинувата відправили 16,9 тис. вагонів вугілля по 600 пудів кожний, з них 16,2 тис. вагонів відправили від імені Російсько-Донецького товариства кам'яновугільної рудникової та заводської промисловості й Маркова, копальні яких мали під'їзні колії. Відправляла станція Ясинувата і флюси: у вказаний звітний період від імені Соболєва відправили 0,8 тис. вагонів. Відвантажувалися й інші вантажі: станом на 1913 рік, в Оленівській волості, неподалік від Ясинуватої, знаходилися піщаний кар'єр Уланової, а також ломки піщаника Петровського заводу Російсько-Бельгійського металургійного товариства. В 1916 році при станції Ясинувата числився вугільний рудник Курбатова. Розвиток місцевої промисловості призводив до збільшення місцевого відправлення по Ясинуватій, - і це на фоні стрімкого зростання вантажного транзиту через залізничний вузол із обмеженою перероблювальною здатністю.

З 1884 по 1917 роки кількість пар поїздів пасажирського сполучення від станції Ясинувата основними напрямками, які утворюють відповідний вузол, збільшилася у кілька разів. Так, по головному ходу Катерининської залізниці, - на Катеринослав (Дніпро) в 1884 році курсувала 1 пара поїздів на добу, в 1917 році – 6 пар на добу. В 1884 році з Ясинуватої на Костянтинівку курсувала 1 пара поїздів, в 1917 році – 3 пари поїздів; на Маріуполь в 1884 році – 1 пара, в 1917 році – 4 пари поїздів пасажирського сполучення. В 1884 році з Ясинуватої на Криничну курсувала 1 пара поїздів (до Луганська), в 1917 році – 9 пар поїздів пасажирського сполучення (3 – на Дебальцеве – Звєрєво і 6 – на Харцизьк – Ростов). Географія кінцевих пунктів прямування поїздів від Ясинуватої була досить широкою. Стосовно Богодухівської (або ж Мушкетівської) гілки, кількість пар поїздів пасажирського сполучення тут була стабільною з 1894 по 1917 роки, - 2 пари на добу, - але змістився кінцевий пункт прямування поїздів відповідного напрямку з Мушкетового до Караванної. По Караванній існувала пересадка на поштові поїзди Дебальцеве – Довгинцеве (Кривий Ріг-Головний) – 1 раз на добу.

В перші роки радянської влади станція Ясинувата перетворилася на осередок приміського сполучення: в розкладах за 1922-1931 роки тут фігурують приміські поїзди сполученням Ясинувата – Авдіївка, Ясинувата – Скотувата, Ясинувата – Кринична – Іловайськ, Ясинувата – Мушкетове – Макіївка (нині – Макіївка-Вантажна). З 1948 року від станції Ясинувата курсують поїзди місцевого сполучення до станцій Чаплине (2 пари на добу) і Маріуполь (1 пара на добу), які в 60-х роках було обернено на приміські. Наприкінці 50-х – початку 60-х роках було електрифіковано основні напрями Ясинуватського залізничного вузлу: Ясинувата – Чаплине (1959 рік), Ясинувата – Дебальцеве (1961 рік), Ясинувата – Маріуполь і Ясинувата – Костянтинівка (1963 рік). Після надходження в 1964 році в депо Ясинувата-Західне електросекцій, подібних до С^Р₃, електропоїзди приміського сполучення, сформовані із цих електросекцій, протягом 7 років пішли до станцій Чаплине, Жданов (Маріуполь), Нижньокринка, а в наступні 3 роки – на Іловайськ, Слов'яногірськ (Святогірську). На останньому напрямі також курсували приміські електропоїзди із таких самих секцій, але Краснолиманського депо. Крім того, станом на 1974 рік, від станції Ясинувата курсували приміські та місцеві дизель-поїзди депо станцій Іловайськ, Попасна на напрямах Ясинувата – Роя – Красноармійськ – Лозова, Ясинувата – Микитівка – Попасна, Ясинувата – Мушкетове – Макіївка/Іловайськ, Ясинувата – Харцизьк – Іловайськ – Ростов, Ясинувата – Ворошиловград (Луганськ) – Кіндрашівська-Нова. Після 2014 року незаконна влада намагається налагодити по Ясинуватій пасажирський рух, однак нині це рух виключно приміський і місцевий.

В 1911 році було розроблено проект повного переобладнання залізничного вузлу по Ясинуватій, який у зв'язку зі збільшенням вантажо- і пасажирообігу опинився перевантаженим. Модернізація Ясинуватського вузлу здійснювалася двічі. В 1912 році завершилася перша, «мала» модернізація, яка змінила конфігурацію Богодухівської гілки в місці її примикання по Ясинуватій. Якщо до модернізації гілка на станцію Мушкетове примикала по Ясинуватій з північного сходу і йшла через тупиковий пункт – роз'їзд Грачове (під час спорудження гілки було неможливим зробити примикання по Ясинуватій з півдня), де поїзди пасажирського і непасажирського сполучення здійснювали розворот, то після модернізації гілка підійшла до Ясинуватої з південного сходу, а роз'їзд Грачове був закритий. Друга, - «велика» модернізація відбувалася в 1928-1936 роках, і перетворила вузлову станцію із не-відповідною її статусу інфраструктурою та низькою перероблювальною здатністю в повноцінний залізничний вузол і сортувальну станцію.

Зараз станція Ясинувата за створеною на ній інфраструктурою (яка, на жаль, не використовується) є однією із найпотужніших вузлів України і країн пострадянського простору; сумарна протяжність колій по Ясинуватій перевищує відстань між Маріуполем і Санкт-Петербургом, яку ми намагаємося «подолати». Пішохідний міст на Ясинуватській сортувальній горці перетинає більш ніж 100 колій, і його довжина перевищує 1 км. В Ясинуватій знаходиться локомотивне, моторвагонне депо, безліч підприємств залізничного транспорту. Побудований в 1952 році по Ясинуватій новий залізничний вокзал (замість зруйнованого в роки Другої Світової війни) із трьома залами очікування, сервіс-центром, кімнатами відпочинку дозволив якісно обслуговувати пасажирів поїздів далекого і приміського сполучення.

З 1948 року в місті Ясинувата функціонував завод гірничого машинобудування, колії якого також примикають до станції Ясинувата. Завод випускав прохідницьку техніку для інтенсивного ведення гірничих робіт у вугільних шахтах, яка експортувалася до 30 країн.

Географічно місто Ясинувата складається із слабко пов'язаних між собою містечка залізничників та містечка машинобудівників. Статус міста даному населеному пункту було присвоєно в 1938 році. Разом із міжміською автостанцією, яку звели поряд із залізничним вокзалом, станція Ясинувата представляла собою потужний логістичний вузол. Наприкінці 90-х – початку 2000-х років будівлю автовокзалу закрили і перетворили в руїни; автостанція стала приміською. Крім того, від станції Ясинувата діяли кілька місцевих туристичних маршрутів: в Авдіївський ліс, Ясинуватський ліс, до витоків Кальміуса, на Ясинувату-Гірку тощо.

Однак, з 2014 року місто Ясинувата – місто, не підконтрольне Києву, оскільки захоплено проросійською незаконною владою, і відрізане від Запоріжжя, Дніпра, Харкова. Якщо казати про залізницю, то навіть від Донецька, - колія в тому напрямі закрита. Приміський рух підтримується у мінімальних можливих обсягах; є «міжнародні» поїзди до станцій Успенська і... Луганськ. Зали очікування в Ясинуватій напівпорожні, а хол пасажирської будівлі використовується тамтешньою «владою» як актова зала...