Станція Макіївка-Пасажирська

[pabel]

Станція МАКІЇВКА-ПАСАЖИРСЬКА відома з 1893 року як блок-пост Катерининської залізниці № 2 Землянки на перегоні Ясинувата – Кринична, пізніше – роз'їзд Землянки, Землянки-2 (слід зазначити, що сучасний роздільний пункт Землянки-ІІ – це зупинний пункт приміських електропоїздів на напрямі Ясинувата – Костянтинівка). Першу назву полустанок отри-мав від найближчого великого села. Свою сучасну назву роздільний пункт отримав у 1968 році. Орієнтовно з 1910 року по роз'їзді зупиняються поїзди пасажирського сполучення, а з 1925 року, окрім поїздів далекого сполучення, тут зупиняються приміські поїзди сполученням Ясинувата – Кринична, Ясинувата – Іловайськ.

З 50-х років приміське залізничне сполучення по роз'їзді Землянки розвивається досить інтенсивно, але найбільшого розквіту воно досягає в 60-х – 90-х роках, із впровадженням курсування приміських електро- і дизель-поїздів. Найбільша кількість приміських поїздів на Донбасі, зокрема – через станцію Макіївка-Пасажирська, мала місце в першій половині 90-х років, коли країна «доїдала соціалістичні запаси, не створюючи запасів капіталістичних». У другій половині 90-х років ХХ століття маємо поступовий спад кількості приміських пасажирських сполучень через станцію Макіївка-Пасажирська через надвисокі темпи зношення старого і надмалі темпи надходження нового рухомого складу приміських електро- і дизель-поїздів.

Станція обслуговує сучасне місто Макіївка, розташована у його північ-ній частині («на Черьомах») поряд із каналом питної води «Сіверський Донець – Донбас». Основу економіки міста Макіївка складають вугільна та металургійна промисловість. Історичним ядром міста є т.зв. «село Макіївка», яке виникло приблизно в 1690 році, і його назву місцеві старожили пов'язують із козаком Мокієм. В 1770 році Макіївка – військове поселення. З 1775 року граф Дмитро Іловайський відкриває поблизу поселення Макіївка кілька кустарних вугільних шахт, в 1882 році відкрив велику шахту «Софія», а в 1885 році перемістив з містечка Зуївка до Макіївки механічні майстерні, заснувавши тут труболиварний завод. До власних промислових підприємств Д.Іловайський підвів залізницю від станцій Ясинувата і Харцизьк.

В 1892 році фірма «Уніон» розпочало будівництво тут металургійного заводу, а біля шахт і заводу виникло робітниче селища Дмитріївськ, - назва-не на честь Д.Іловайського. В 1899 році завод дав першу продукцію. З часом селище Дмитріївськ зрослося із селом Макіївка, і фактично поглинуло його. В 1907 році, після низки серйозних аварій на шахтах Донбасу із чисельними людськими жертвами, тут було відкрито першу в Російській імперії Центральну рудникову рятувальну станцію, яка згодом стала Макіївським науково-дослідним інститутом гірничорятувальних робіт. В 1917 році селище Дмитріївськ стало містом, а в 1934 році йому присвоєна назва Макіївка. В 1926 році в місті було запущено першу на Донбасі трамвайну лінію (Макіївський трамвай ліквідовано в 2007 році, коли буквально за одну ніч було демонтовано колії на ключових напрямках трамвайної мережі).

З 2014 року місто Макіївка не підконтрольне Києву, але стосовно Макіївки, - лінія зіткнення Збройних Сил України і проросійських незаконних збройних формувань знаходиться на значному віддаленні від міста, - на відміну від сусідніх Донецька і Ясинуватої. Руйнування у Макіївці мінімальні, і списати усі негаразди міста на «діяльність ворога» «новій владі» не вдається. Тим не менше, після 2014 року в Макіївці (як і на Донбасі в цілому) починається руйнівна криза вугільної та металургійної галузі, - основних складових місцевої та регіональної економіки.