Станция Ханжонкове

[pabel]

Станція ХАНЖОНКОВЕ відкрита в 1878 році як нетарифна напівстанція Калинівка Курсько-Харково-Азовської залізниці. Перше найменування роздільного пункту повязане із населеним пунктом в 4 верстах на захід від напівстанції і траси залізниці. В 1879 році напівстанція отримала назву Ханжонкове або Ханжонківська, і нова назва також пов'язана із населеними пунктами, але вже на схід від траси залізниці, - Верхнє Ханжонкове і Нижнє Ханжонкове. Станом на 1882 рік, по напівстанції Ханжонкове зупинялися поштові й товаро-пасажирські поїзди сполученням Курськ – Ростов. В 1886-1889 роках при напівстанції Ханжонкове функціонувала Берестівська копальня В.Хлопицького із видобувною здатністю 2...3 млн. пудів на рік. В 1889-1890 господарському році Берестівська копальня відвантажила по напівстанції Ханжонкове 2,9 тис. вагонів вугілля по 600 пудів кожен. Копальня вже мала під'їзну колію.

В 1889 році було здано в експлуатацію гілку Кринична – Ханжонкове протяжністю 5,5 верст, що дозволило станції приймати поїзди не лише на Ростов і Харків, але й на Катеринослав (Дніпро). Станом на зиму 1894-1895 років, по напівстанції Ханжонкове робили зупинку такі поїзди пасажирського сполучення: поштовий і товаро-пасажирський Курськ – Харків – Ростов, поштово-пасажирський Харцизьк – Долинська і товаро-пасажирський Харцизьк – Катеринослав. В 1895 році напівстанція Ханжонкове стала станцією. В 1897 році було прокладено нові під'їзні колії до шахт Берестівського рудника загальною протяжністю 3,5 версти. Однак через те, що станція була вуглевідправною, і залежала від роботи відповідного вугільного рудника, вантажообіг станції був украй нестабільним. Якщо у 1898-1899 господарському році по Ханжонковому від імені франко-російського товариства Берестівських кам'яновугілних копалень було навантажено 7,8 тис. вагонів, то в 1899-1900 господарському році – всього 2,2 тис. вагонів, а в 1900-1901 господарському році – 9,2 тис. вагонів вугілля (по 600 пудів кожен). В 1900 році по Ханжонковому зупинялися поштові поїзди Харків – Ростов і Харцизьк – Долинська, пасажирські – Курськ – Ростов і Харцизьк – Долинська (вагони безпересадочного сполучення до Миколаєва), змішані Харків – Ростов (вагони безпересадочного сполучення до Москви).

В 1916-1917 роках станція Ханжонкове відправляла вугілля (до рудників Франко-Російського товариства, які щодобово відправляли до 25 вагонів вугілля і коксу, було прокладено під'їзну колію протяжністю 19 верст), і продукцію чавуноливарного заводу. На потреби пристанційного селища станція отримувала до 500 вагонів різних вантажів на рік, а одні лише рудники отримували по 2,5 тис. вагонів лісу щорічно. До 1918 року ходили потяги пасажирського сполучення до Ростова, Катеринослава, Харкова із зупинкою по Ханжонковому.

Перші роки радянської влади ознаменувалися розвитком приміського сполучення через станцію Ханжонкове. В 1925 році розпочалося курсування трудових поїздів Іловайське – Кринична, по кінцевих зупинках після тривалого очікування можна було пересісти на Амвросіївку і після нетривалого – на Ясинувату. В 1926 році з'явилося безпересадочне приміське сполучення у трудових поїздах Іловайське – Ясинувата. Ходили і пасажирські поїзди сполученням Іловайське – Київ, Ростов – Харків, Ростов – Київ (через Ясинувату з безпересадочним вагоном на Маріуполь і через Слов'янськ), Туапсе – Москва, а також пасажирсько-товарний поїзд Ростов – Льгов (дані на зиму 1926-1927 років).

В 1930 році пристанційне та шахтні селища по Ханжонковому було приєднано до міської смуги Дмитріївська, - сучасної Макіївки, - із цим містом і буде пов'язана подальша доля станції Ханжонкове. З 2014 року станція Ханжонкове разом із Макіївкою й Донецьком опинилася непідконтрольною Києву...