| Оновлено 14.05.2022 |
Помер Олександр Дахненко, поет А.Даль. Ще 4-го травня, у Донецьку, під час операції. Складна форма ГЕРБ, яка давала ускладнення на серце.
Ми товаришували з 1998-го року. Після 14-го року життя розвело нас по різні сторони барикад. Спілкування обірвалось, та і не стало про що розмовляти. Він прихильник “руской вєсни” та “руского миру”, я українець, прихильник Майдану та європейського курсу країни. Сашко втік до Донецька з бандою Гіркіна, потім там, у Донецьку став членом спілки письменників “днр”. Продовжував публікуватись, переважно у інтернет-виданнях. Останні його вірші показували деяке розчарування у своїх імперських ідеалах. Та Росія яку він любив, є суто книжною, інтелігентською та не відповідає реальній Росії. Тій, між якою та срібним віком лежить величезна прірва.
Життя – то таке…. Помер колишній друг, який став ворогом, а мені чомусь сумно… Мабуть тому, що є у минулому світлі моменти, за які я вдячний Олександру. Тому – покойся з миром, поете! Можливо в інших світах ти знайдеш те, чого не знайшов та не отримав у нашому.
*** *** ***
Облекаясь в миражи
Ты успей и расскажи
Все о странствиях души.
Ты у времени возьмешь
То ли правду, то ли ложь
И в дугу ее согнешь.
Ты уходишь через зло
В то, что сбыться не могло,
Что отчаяньем легло…
Разлетаясь там и тут,
В блеске брошенных минут
Ты припомни, где нас ждут.
В сердце трепетной рукой
Память вложена с тоской
И с кровавою строкой.
Превращаясь в миражи,
Лист возьми и напиши,
Все о странствиях души.
А.Даль, 2000 г.
*** *** ***
Вірші Олександра: Журнал “Самиздат”. Даль А. Черная романтика