Вантажний хід і “надмагістраль” Донбас – Ленінград (СПб.)

Оновлено 21.04.2022

Десь півроку тому розміщував пост про радянський вантажний хід Донбас – Ленінград (Санкт-Петербург), всує обізвавши його “надмагістраллю”. Дійсно, радянський вантажний хід Донбас – Ленінград і “надмагістраль” Донбас – Ленінград – поняття-синоніми, відповідні залізниці проектувалися і реалізувалися в один часовий проміжок, однак означають вони не одне й теж саме.
Радянський вантажний хід Донбас – Ленінград – система залізничних дільниць підпорядкування наркомату (міністерства) шляхів сполучення, який включав у себе частину колишньої Північно-Донецької залізниці (лінія Лиха – Льгов із гілками на Микитівку і Краматорську), а також залізниці Льгов – Брянськ, Брянськ – Вязьма і Вязьма – Ржев – Лихославль. Вантажні поїзди прямували вказаними залізницями, а далі виходили на Бологоє, Ленінград магістральним ходом. Після Другої Світової війни також використовувався як пасажирський хід, – туди перекинули частину поїздів пасажирського сполучення Ленінград – Донбас, Ленінград – Кавказ і Ленінград – Крим.
“Надмагістраль” Донбас – Ленінград є більш широким поняттям, – ця залізниця мала оминати Москву із заходу, і забезпечити надвеликі обсяги перевезення вугілля в Ленінградському напрямі. Мала включати в себе вказані вище дільниці Північно-Донецької залізниці та залізницю Льгов – Брянськ, які у проміжку від Лимана до Брянська мали бути двоколійними. По Брянську двоколійна залізниця мала віялом розходитися в різні сторони трьома одноколійними дільницями: Брянськ – Вязьма – Лихославль (указаний вище вантажний хід), Брянськ – Смоленськ – Соблаго (і далі на Ленінград через Торжок, Лихославль або через Великі Луки, Новосокольники) і Брянськ – Унєча – Орша (і далі – прямо на Новосокольники, Ленінград). Плюс, передбачався резервний хід Брянськ – Ленінград через Москву.
Північно-Донецьку залізницю побудували перед революцією 1917 року. Наприкінці 20-х – на початку 30-х років відкрили дільниці “надмагістралі” Брянськ – Вязьма і Ворожба – Орша. На Донбасі мали побудувати залізницю Гришине (Покровськ) – Краматорська або Гришине – Лиман для найкоротшого виходу вугіллю Гришинського вугленосного району на “надмагістралі” Донбас – Ленінград і Донбас – Москва. В середині 30-х років від таких намірів відмовилися. Можливо, це пов’язано якраз із початком розробки родовища вугілля Печорського басейну.
Проект залізниці Смоленськ – Соблаго залишився нереалізованим. Хоча слід зазначити про функціонування залізниці загального користування Земці – Ломоносово із середини 30-х років (існує донині в межах Земці – Жарковський), військової залізниці Соблаго – Духовщина в першій половині 40-х років, а також залізниці загального користування Смоленськ – Сошно (з 70-х – 80-х років минулого століття десь по минулий рік, – зараз колія там несанкціоновано розбирається, – є карні справи) і під’їзної колії Жарковський – Сошно (друга половина 80-х – середина 90-х років). Ці залізниці будувалися в напрямі проектованої дільниці “надмагістралі” Донбас – Ленінград, – Смоленськ – Соблаго.
Якось так 🙂
Будь ласка, поширте цю публікацію. Дякуємо!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.